Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
навірчувати — 1 дієслово недоконаного виду нагвинчувати навірчувати 2 дієслово недоконаного виду свердлячи, робити заглибини, отвори навірчувати 3 дієслово недоконаного виду намотувати, накручувати на щось … Орфографічний словник української мови
перевірчувати — ую, уєш, недок., переверті/ти, верчу/, верти/ш, док., перех. 1) Навірчувати заново. 2) Навірчувати більше, ніж треба … Український тлумачний словник
навірчувати — I ую, уєш, недок., наверну/ти, верну/, ве/рнеш і наверті/ти, рчу/, рти/ш, док., перех. Обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що небудь; нагвинчувати. Навірчувати гайку на вісь. II ую, уєш, недок., наверті/ти, рчу/, рти/ш, док., перех. 1)… … Український тлумачний словник
провірчувати — і рідко прове/рчувати, ую, уєш, недок., проверті/ти, верчу/, верти/ш, док., перех. Робити отвір у чому небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом … Український тлумачний словник
ввірчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вивірчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відвірчувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
довірчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
завірчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
звірчувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
